Сергій ДРЕБОТ: "Заробив на татамі 2 тисячі доларів та вірменський коньяк"
28.11.2007 06:09

Сьогодні нашим гостем є один із найсильніших дзюдоїстів країни 20-річний львів’янин Сергій Дребот. У жовтні Сергій Дребот посів друге місце на змаганнях Кубка світу у Баку і зараз посідає 11 місце у світовому рейтингу. Здобуття бодай ще одного призового місця на одному з етапів Кубка світу практично гарантує йому здобуття олімпійської ліцензії на участь у Іграх-2008 у Пекіні.

Цьогорічний чемпіонат світу з дзюдо у Ріо-де-Жанейро завершився провалом для української команди – жодної медалі та одна олімпійська ліцензія за п’яте місце у вазі до 70 кг, здобута киянкою Мариною Прищепою. На щастя, путівку до Пекіна-2008 можна також здобути в серії офіційних змагань – на чемпіонатах континенту та на 11-ти етапах Кубка світу. Для здобуття ліцензії, чоловікам треба увійти до дев’ятки найсильніших у світовому рейтингу, а жінкам – до чільної п’ятірки. Схаменувшись після бразильського провалу, лідери збірної України стали надолужувати втрачене, свідченням чого є перемоги та призові місця на етапах Кубка світу Романа Гонтюка з Надвірної (вага до 81 кг), киянина Геннадія Білодіда (до 73 кг), дніпропетровців Валентина Грекова (до 90 кг) та Марини Прокоф’євої (+ 78 кг). Блискуче виступив на жовтневому етапі Кубка світу в Баку й 20-річний чемпіон України львів’янин Сергій Дребот, який лише у фіналі змагань у вазі до 66 кг поступився французу Себастьяну Бертелоту. А через кілька днів у Мінську Дребот допоміг чоловічій збірній України посісти п'яте місце на командному чемпіонаті Європи. Варто сказати, що дзюдо у місті Лева має славні традиції: у 90-их роках минулого століття бронзові медалі чемпіонатів світу здобували Тетяна Бєляєва та Рамаз Чочишвілі (син олімпійського чемпіона Шоти Чочишвілі згодом повернувся в рідну Грузію) Зараз Сергій Дребот посідає 11 місце у світовому рейтингу, і здобуття бодай ще одного призового місця на етапі Кубка світу практично гарантує йому здобуття олімпійської ліцензії.
- Я нещодавно повернувся з Єревана, де завершився престижний комерційний турнір Гран-прі, присвячений 130-річчю знаменитого коньячного заводу “Арарат” - розповідає Сергій Дребот. - І хоча в столиці Вірменії не розігрувалися ліцензії на участь в Іграх-2008, це був дуже представницький турнір, з призовим фондом 100 тисяч доларів. Господарі запросили для участі по 8 найсильніших майстрів татамі у вагових категоріях до 60, 66 і 81 кг. У найважчій перемогу святкував лідер нашої команди, срібний призер Олімпади-2004 в Афінах Роман Гонтюк, а я був третім у вазі до 66 кг. У чвертьфіналі виграв у додатковий час у грузина Мінді
Хомізурі, а в півфіналі поступився господарю змагань Армену Назаряну. Причому на підсумок поєдинку вплинули два зауваження “шидо” від арбітра. Але основне завдання для мене – успішно виступити на відбірних етапах Кубка світу. Зараз я посідаю у світовому рейтингу 11 місце, а потрібно піднятися бодай на дев’яте.
- "Срібний" виступ на етапі Кубка світу у Баку додав тобі балів у світовому рейтингу?
- Звичайно, ще б один такий успішний турнір, і вже можна було б не хвилюватися за путівку на Олімпіаду. Наступні ліцензійні змагання відбудуться вже після Нового року – це чемпіонат Європи та 5 етапів Кубка світу, перший з яких відбудеться у Тбілісі.
- Чому ти, як чемпіон України, не потрапив до складу команди на чемпіонат світу в Ріо-де-Жанейро?
- Річ у тім, що через харчове отруєння, я був лише третім на змаганнях ІІІ Всеукраїнських літніх ігор. Тренери збірної вирішили відправити трьох кандидатів на поїздку до Бразилії на міжнародний турнір до Брауншвейга (Німеччина). Найкраще серед кандидатів там боровся киянин Володимир Сорока, якого я, до речі, минулого року переміг у фіналі чемпіонату України. На жаль, у Ріо-де-Жанейро Сорока виступив невдало...
- Чому ти в дитинстві обрав саме дзюдо?
- Ще у дев’ятирічному віці, будучи на канікулах у бабусі в Бурштині, я за компанію з другом записався у секцію вільної боротьби. А коли наша сім’я переїхала до Львова, мій друг порадив записатися до секції дзюдо у спортклубі “Богатир”. Там я почав займатися під керівництвом відомих тренерів Олександра Бавшина і Тетяни Гаврилової. Спершу ставився до спорту як до хобі, а коли пішли перші успіхи, зацікавився дзюдо серйозно. Як на мене, дзюдо не може не подобатися – це красивий вид єдиноборств, цікава техніка, східна специфіка. Раніше законодавцями мод у дзюдо були японці, але зараз їм сильну конкуренцію складають європейські та американські атлети. Наприклад у Бразилії дзюдо за популярністю поступається лише футболу. Ну а моя мета в спорті напевно традиційна – пробитися на Олімпіаду і здобути там золоту медаль. Наразі суміщаю дзюдо з навчанням на четвертому курсі стоматологічного факультету Львівського медінституту. Річ у тім, що мій батько за професією анестезіолог, тож у майбутньому я також планую займатися медициною. Записався до секції дзюдо й мій молодший брат – 13-річний Владислав. Він займається  дзюдо лише рік, але вже посів дев’яте місце на юнацькій першості України.
- Сергію, чи дзюдо зараз можна заробити на життя?
- Думаю, так. Роман Гонтюк нещодавно переміг на турнірі в зауральському місті Мегіон (Тюменська область, Росія), де йому мають виплатити суперприз – мільйон російських рублів. А за перемогу в Єревані він заробив на татамі 20 тисяч доларів. Але такі турніри рідкість, та й заробити у дзюдо можуть лише справжні зірки.
- А який твій найбільший заробіток?
- За третє місце в Єревані я заробив 2 тисячі  американських долларів.
- Часом не доводилося використати свої знання прийомів десь на вулиці?
- Я намагаюся уникати таких випадків. Ще в школі якось побився зі своїм ровесником і випадково провів проти нього больовий прийом. На щастя, обійшлося без перелому і виклику батьків до школи (сміється). Із цього часу свою майстерність демонструю лише на татамі...

Розмовляв Михайло Романяк
 
Баннер
Баннер
    Сделать стартовой     Добавить в избранное/заладки
 

2006-2009 "Дзюдо Украины" Все права на авторские материалы принадлежат редакции. Права на перепечатанные материалы сохраняются за первоисточником.
При перепечатке авторских материалов/новостей обязательна ссылка (для интернет-изданий - гиперссылка) на информационное агентство "Дзюдо Украины".
Редакция может не разделять мнение авторов и не несет ответственности за авторские материалы.
Сайт разработан в «Кузне Двалина» в 2009 году.